Ситуація типова: сайт зроблений кілька років тому, розробник перестав відповідати або просить за кожну дрібницю непропорційні гроші. Бізнес хоче піти до іншого підрядника — і тут з’ясовується, що незрозуміло, що саме «забирати» й чи взагалі це можливо. Розбираємо по кроках: що має бути у вас на руках, як передати проєкт без простою й де тут найчастіше втрачають сайт разом із позиціями в пошуку.
Що взагалі вам належить
Сайт — це не один об’єкт, а щонайменше чотири окремі речі, і зберігатися вони можуть у різних місцях:
- Домен — ім’я сайту, орендується в реєстратора. Головне питання: на чию компанію чи на чию пошту він оформлений.
- Хостинг — сервер, де лежать файли й база даних. Часто оплачується підрядником зі свого акаунта.
- Файли й база — власне сайт: код, тексти, зображення, налаштування.
- Доступи до сервісів — Google Analytics, Search Console, Google Business Profile, пошта, платіжні системи, CRM.
Проблема зазвичай не в тому, що підрядник «не віддає сайт», а в тому, що частина цього списку від початку оформлена на нього. Тоді розмова з юридичної площини переходить у площину домовленостей.
Крок 1. З’ясуйте, на кого що оформлено
Перевірити домен можна самостійно через будь-який сервіс whois: там видно реєстратора й дату закінчення. Якщо контактна пошта в записі не ваша — доступ у підрядника. Хостинг видно з листів про оплату: якщо вам ніколи не приходили рахунки, акаунт не ваш.
Це неприємне відкриття, але воно не означає втрату сайту. Це означає, що передача потребує участі попереднього виконавця — і краще домовлятися спокійно, поки стосунки не зіпсовані остаточно.
Крок 2. Зробіть власну резервну копію
Перше, що варто зробити ще до будь-яких розмов — отримати копію сайту. Якщо у вас є доступ до панелі хостингу, вивантажте архів файлів і дамп бази. Якщо доступу немає, попросіть його в підрядника як «бекап для власного архіву» — це звичайна практика, яка рідко викликає опір.
Копія потрібна не для того, щоб швидко «переїхати». Вона потрібна на випадок, якщо переговори затягнуться, а хостинг тим часом закінчиться.
Крок 3. Запросіть перелік доступів
Нормальний перелік, який має віддати будь-який підрядник:
- адміністративний доступ до сайту з правами адміністратора;
- доступ до панелі хостингу або FTP/SSH;
- доступ до реєстратора домену або код передачі;
- права власника в Google Analytics, Search Console, Business Profile;
- вихідні файли дизайну, якщо вони передбачені договором;
- доступи до платних плагінів і ліцензій — або чесна інформація про те, що ліцензія належить виконавцю.
Останній пункт часто пропускають, а він важливий: якщо на сайті стоять платні розширення з ліцензією підрядника, після розриву вони перестануть оновлюватися. Це не катастрофа, але новий виконавець має про це знати заздалегідь.
Крок 4. Передавайте без простою
Найризикованіший момент — перенесення на новий хостинг. Робиться воно так: сайт спершу піднімається на новому місці копією, перевіряється, і лише потім перемикаються DNS. Ніколи навпаки. Якщо спочатку «вимкнути старе», сайт буде недоступний кілька годин, а в найгіршому випадку — кілька днів.
Окремо стежте за адресами сторінок. Якщо під час переїзду змінюються URL, обов’язково потрібні 301-редіректи зі старих на нові — інакше сайт втрачає позиції, набрані роками. Про те, як взагалі сторінки потрапляють і зникають з видачі, ми писали в статті чому сайту немає в Google.
Крок 5. Аудит перед доробками
Новий підрядник не може відповідати за чужий код, поки не подивиться, що там усередині. Тому адекватна послідовність така: спершу аудит — стан CMS і плагінів, версія PHP, швидкість, безпека, наявність бекапів, — і лише потім план робіт. Ми беремо чужі проєкти саме так, це описано на сторінці website maintenance and updates.
Іноді після аудиту чесна відповідь звучить як «підтримувати це дорожче, ніж зробити заново». Так буває з сайтами на застарілих конструкторах чи з саморобним кодом без документації. Але це висновок за результатами перевірки, а не аргумент у переговорах — нормальний підрядник пояснить, чому саме.
Як не потрапити в цю ситуацію вдруге
- Домен реєструйте на себе. На свою компанію чи свою пошту, навіть якщо оформлення робить підрядник.
- Хостинг оплачуйте зі свого акаунта. Виконавцю достатньо дати доступ.
- Права власника в Google-сервісах — ваші. Підряднику видається доступ адміністратора, який ви можете відкликати.
- Бекап раз на місяць собі. Навіть якщо копії робить хостинг.
- Передача доступів — окремий пункт договору. Разом зі строком, за який вони передаються після завершення робіт.
Ці п’ять пунктів нічого не коштують на старті й вирішують 90% майбутніх конфліктів. Якщо ви тільки плануєте розробку, вони мають бути в переліку питань до виконавця — ми зібрали їх у матеріалі How to Choose a Contractor for Website Development.
Що робити далі
Якщо ви зараз у цій ситуації — почніть з інвентаризації: whois домену, листи від хостингу, перелік того, до чого у вас є доступ. З цим списком уже можна говорити предметно й з попереднім виконавцем, і з новим.
Ми беремо сайти інших підрядників на підтримку й доробку — починаємо з аудиту, щоб розуміти реальний стан проєкту. Якщо ж після перевірки виявиться, що доцільніше робити новий сайт, орієнтовну вартість можна порахувати за 3 кроки в калькуляторі — без дзвінків і брифів.
Telegram